Для тих, хто не знає, мафія - це неймовірно життєва гра, в якій ви зможете потренувати дуже потрібні в побуті навички:
❶ вміння зрозуміло висловлювати свої думки,
❷ вміння переконувати і доводити свою точку зору,
❸ вміння слухати і чути інших,
❹ тренувати пам'ять,
❺ аналізувати факти і робити висновки,
❻ приймати рішення і нести за них відповідальність,
❼ контролювати емоції,
❽ ну і звичайно ж правдоподібно брехати і знаходити цьому правдиві аргументи!
Дослідники виділяють два типи ігор: змагання (боротьба) і вистава (маскарад). «Мафія» вдало поєднує в собі риси обох типів. Вона одночасно і шоу, і боротьба за виживання. На відміну від карт ця гра ніяк не пов'язана з грошима, на відміну від гольфу не потребує фінансових витрат, на відміну від футболу — доброї фізичної підготовки.
Найголовніше: вона дає тільки цінне ынтелектуальне задоволення. В безкорисливій несерйозності гри прихований її потенціал.
Ця гра унікальна. Базується, передусім, на спілкуванні, на обговореннях між учасниками. Тут постійно відбуваються і фактично узаконені обман, підступність, укладання і підле порушення договорів та альянсі. Обговорення ігрової ситуації проходить шляхом сутичок думок у безупинних суперечках, при цьому деякі гравці надають перевагу відмовчуванню, інші — навпаки, занадто активно та гучно беруть участь в обговоренні. Таким чином, гра опиняється нескінченно далеко від безстороннього поєдинку інтелектів, що є характерним для деяких настільних ігор (наприклад, шахів), і це наближає її до реального життя. Мета гри — вижити своєю командою.
Гра складається з двох основних компонентів: психологічного та математичного.
Математичний: гравцям «щодня» необхідно запам'ятовувати, хто за кого голосував і ким виявився той, за кого голосували. У важливі моменти легко визначити, що той, хто голосував частіше за чесних, скоріш за все — мафія.
Психологічний: гравці повинні володіти акторською майстерністю, щоб переконувати інших у своїй чесності й необхідності проголосувати за певного гравця, якого підозрюють у нечесності.
Аксіома кожного ходу — живих мешканців стане менше, когось виженуть голосуванням, а когось вб'ють. У грі панує парноїдальна атмосфера, з кожним ходом нервозність загострюється. Жоден чесний мешканець достеменно не знає, хто у грі належить до команди супротивника. Кожний простий житель нікому не довіряє і вимушений вірити тільки в себе. Беззастережно комусь повірити означає бути обдуреним та померти.
Щоб вижити, кожному члену команди мафії доводиться залишатися в тіні, не привертати до себе особливу увагу тих, що поруч, вміло викручуватися, маскуючись під чесного громадянина. Питання «Чи ти справді чесний?» є звичним. Найголовніший атрибут мафіозі — вміння правдиво збрехати.
Найголовніша якість чесного мешканця, яка викликає повагу та похвалу тих, що поряд, — це вміння вчасно розпізнати брехню. Існують два основних методи виявлення чесними жителями мафіозі.
1. Аналітичний. Рішення гравця-аналітика, який ув'язнює мешканця, базується на об'єктивних даних, тобто на беззаперечних фактах, таких як, наприклад, самовизнання (випадкові «проколи»), відверті звинувачення когось при обговоренні, результатах голосувань.
2. Інтуїтивний. Рішення гравця-інтуїта є суб'єктивним, воно спирається на припущення і тлумачення обговорення шляхом інтерпретації словесних висловлювань (в тому числі обмовок), інтонації, міміки, жестів. Інтуїт, наприклад, не відрізнить мафіозі від комісара. Інтуїт бачить лише наявність певного статусу — особливий стан внутрішньої переваги, яке з'являється у «статусних» гравців (мафіозі, комісар тощо) і проявляється зневажливим відношенням до «простих» чесних жителів.
Психологізм і цікавість гри «Мафія» полягають у вирішенні задачі, яка з команд переможе. Мафія, де члени гурту, знаючи одне одного, не налаштовані допускати голосування за ув'язнення себе ж, і в якої є можливість кожного ходу безпомилково позбавлятися члена іншої команди? Чи команда незнайомих одне з одним чесних мешканців, котрі можуть позбавлятися мафії лише шляхом спільного з мафією голосування, причому часто ув'язнюючи самих себе?